Історія справи

Ухвала КГС ВП від 21.02.2018 року у справі №908/3164/15
Постанова ВГСУ від 27.02.2017 року у справі №908/3164/15
Постанова ВГСУ від 27.02.2017 року у справі №908/3164/15
Постанова ВГСУ від 27.02.2017 року у справі №908/3164/15
Постанова ВГСУ від 27.02.2017 року у справі №908/3164/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року Справа № 908/3164/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Малетича М.М.,розглянувши касаційну скаргуГоловного територіального управління юстиції у Запорізькій областіна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 (головуючий суддя Агапов О.Л., судді Будко Н.В., Мартюхіна Н.О.)на ухвалуГосподарського суду Запорізької області від 13.07.2016 (суддя Сушко Л.М.) за скаргою на дії Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій областіщодовинесення постанови про стягнення виконавчого збору №50406625 від 16.03.2016, винесену в рамках виконавчого провадження №50406625у справі№ 908/3164/15 Господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк НАДРА"доТовариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор"простягнення коштів,за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачане з'явились,скаржникане з'явились,органу ДВСне з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.07.2016, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016, скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Веселівський елеватор" на бездіяльність Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в межах виконавчого провадження № 50406625 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 06.08.2015 у справі № 908/3164/15 задоволено:

- визнано неправомірними дії Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 16.03.2016 в рамках виконавчого провадження ВП № 50406625;

- скасовано постанову Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про стягнення з боржника виконавчого збору від 16.03.2016, винесену в рамках виконавчого провадження № ВП № 50406625.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказані ухвалу місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги відповідача відмовити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 11, 25, 27, 28 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 121-2 ГПК України. Доводи касаційної карги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій в ході розгляду скарги не надали належної оцінки тому, що спіні постанови було вручено під особистий підпис бухгалтерам ТДВ "Веселівський елеватор" за усним дорученням керівника відповідача.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, в редакції, яка діяла на час існування спірних правовідносин, скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, яка діяла на час існування спірних правовідносин, (далі - Закон) було визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою ст. 25 Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк (ч. 8 ст. 28 Закону).

За приписами ч. 1 ст. 31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частиною 4 статті 31 Закону передбачено, що державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Відповідно до пунктів 3.19, 3.20 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/2 від 02.04.2012, надсилання документів виконавчого провадження здійснюється згідно з положеннями статті 31 Закону. За письмовою заявою учасника виконавчого провадження інформаційні повідомлення щодо складання документів виконавчого провадження можуть надсилатися йому каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, смс-повідомленням. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами. Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі, або іншими адресами, про які стало відомо державному виконавцю, або зазначеними у письмовій заяві сторони виконавчого провадження, у тому числі шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою.

Відповідно до частин 4 та 5 ст. 9 Закону участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Як встановлено судами, представник ДВС посилається на те, що копія постанови про стягнення виконавчого збору від 16.03.2016 в рамках виконавчого провадження ВП №50406625 була вручена під розписку бухгалтеру відповідача - Шевченко Т.М. за усним дорученням керівника ТДВ "Веселівський елеватор".

Як вбачається зі Статуту ТДВ "Веселівський елеватор" та з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, без довіреності може представляти інтереси ТДВ "Веселівський елеватор" тільки генеральний директор Кучерков С.Г. Інші особи мають право представляти інтереси товариства тільки за наявності повноважень, викладених у довіреності, виданій у встановленому законом порядку.

Ані посадовою інструкцією бухгалтера, ані Статутом ТДВ "Веселівський елеватор" бухгалтери товариства не наділені повноваженнями представляти інтереси товариства перед органами ДВС з правом отримання копій процесуальних документів.

Крім того ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.07.2016 задоволено скаргу ТДВ "Веселівський елеватор" на бездіяльність Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в межах виконавчого провадження № 50406625 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 06.08.2015 у справі № 908/3164/15: визнано неправомірними дії Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо недотримання порядку направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 50406625 від 09.03.2016; визнано неправомірною бездіяльність Відділу щодо не направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2016 та копії постанови про стягнення виконавчого збору від 16.03.2016 на адресу боржника в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження"; збов'язано Веселівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області направити копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2016 та копії постанови про стягнення виконавчого збору від 16.03.2016 на адресу боржника, в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 31 Закону.

Зазначеною ухвалою встановлено, зокрема, що Веселівським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області порушено порядок надсилання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2016, а тому боржник не мав змоги виконати наказ Господарського суду Запорізької області від 06.08.2015, виданий на виконання рішення Господарського суду Запорізької області 21.07.2015 у справі № 908/3164/15 в добровільному порядку.

Таким чином суди попередній інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що постанова від 16.03.2016 про стягнення виконавчого збору в сумі 242.566,57 грн. винесена з порушенням законодавства.

Вищевказана ухвала Господарського суду Запорізької області постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 залишена без змін та є чинною станом на час розгляду скарги відповідача.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів про наявність фактичних та правових підстав для задоволення скарги відповідача є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваних ухвали та постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі № 908/3164/15 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець М.М. Малетич